Внутрішні відмінності й міста
Великобританію поділяють на 11 стандартних районів, що збігаються з урядовим плановим районуванням. Вісім із них знаходяться в Англії, три інші — це Уельс, Шотландія і Ольстер (Північна Ірландія).
У ході історичного розвитку країни значення її окремих частин не було однаковим. Ще в римську епоху, а потім і за феодальних часів рівнинні землі південного сходу стали основою піднесення і панування Англії на островах. У ході промислового перевороту з кінця XVIII ст. важливішу роль почали відігравати Центральна Англія та «економічні острови» з їх текстильною промисловістю, видобуванням вугілля, виплавлянням металу і суднобудуванням.
Після другої світової війни почався занепад цих галузей, а місця їх розміщення перетворилися на депресивні. Характерними їхніми рисами стали застаріла галузева структура, повільні темпи зростання доходів, підвищений рівень безробіття, відтік населення. Південна Англія з її сферою послуг, новітніми наукоємними виробництвами і тісними зв'язками з континентом розвивається нині швидшими темпами. Кращі умови життя і забезпеченість соціальною інфраструктурою сприяють переміщенню сюди населення. «Дрейф на південь» продовжується і зараз. Спроби держави цілеспрямовано підтримати райони занепаду і припинити концентрацію населення в Південній Англії були малоефективними. Найбільші успіхи державної регіональної політики досягнуті у створенні промислових парків і нових міст для розвантаження конурбацій.
ПІВДЕННА АНГЛІЯ (три стандартні райони: Східна Англія, Південний Схід і Південний Захід) є головною частиною Великобританії. Вона належить до найбільших у світі зосереджень людей і їх сучасної діяльності. На неї припадає більш як 2/5 населення і 1/2 економічного потенціалу країни.
Тут панує ЛОНДОН, що виник майже дві тисячі років тому. Це столиця Сполученого королівства, а свого часу — столиця Британської імперії. Лондону належать важливі міжнародні функції, специфічними є тісні зв'язки зі Співдружністю.
Лондон є метрополією світового масштабу. Офіційно Великий Лондон займає площу в 1580 км кв і в ньому проживає 6,8 млн чоловік. Фактично міське утворення, центром якого є Лондон, розповзаючись, захопило всю Південно-Східну Англію з населенням 17,7 млн чоловік.
Великий Лондон є одним з найбільших фінансових, торгових і обслуговуючих центрів світу. Одночасно це величезний промисловий центр і транспортний вузол. Щороку Лондон відвідують 10 млн іноземних і 9 млн місцевих туристів.
Лондонський Сіті характеризується найвищою концентрацією банків і страхових компаній у світі (на нього припадає 1/5 всіх міжнародних банківських позик і стільки ж міжнародних страхових операцій). Дуже значним є обсяг консультацій з питань менеджменту і реклами, комп'ютерних, юридичних і медичних послуг.
У XIX ст. промислове обличчя Лондона формувала швейна, шкіряно-взуттєва, меблева, поліграфічна, фармацевтична і харчова промисловість. Ці старі галузі розміщені у внутрішній частині міста. У першій половині XX ст. вздовж Темзи розмістились «брудні» галузі, які працювали на привізній сировині і паливі: лісопаперова, кольорова металургія, цементна, нафтопереробна, хімічна, а також електроенергетика. Зараз головну роль у промисловості Лондона відіграють новітні наукоємні галузі машинобудування, розміщені в його західних і північних передмістях поруч з науковими лабораторіями. Одночасно кількість робочих місць у промисловості офіційного Лондона весь час скорочується.
Лондон є одним з провідних культурних центрів світу з віковими традиціями. Він має багато професійних театрів, знамениті симфонічні оркестри, балет і оперу, відомі концертні зали, художні галереї і музеї. Серед музеїв особливо виділяється Британський музей, в якому зібрані величезні багатства з усіх кінців колишньої Британської колоніальної імперії. Британська бібліотека (колишня бібліотека музею) нараховує 18 млн книжок. Міжнародне агентство новин «Рейтер» і радіотелевізійна корпорація «Бі-Бі-Сі» передують у комунікаційних установах. У місті багато спортивних споруд, у тому числі і всесвітньо відомих традиційними змаганнями. Двічі, в 1908 і 1948 роках, Лондон був місцем проведення Літніх Олімпійських ігор.
Лондон розташований по обидва боки Темзи. Ширина річки в межах міста не перевищує 200 м, її перетинають більше двох десятків мостів і кілька тунелів. Історичний центр Лондона — Сіті, знаходиться на лівому березі Темзи за 80 км від місця її впадіння у Північне море. Це колишнє феодальне місто площею одна квадратна миля (2,56 км) огороджене фортечною стіною. Вже в XIX ст. Сіті набув слави класичного фінансово-ділового центру. І тепер у ньому не більше десятка тисяч постійних жителів, але вдень сюди приїздять до 1 млн працюючих і відвідувачів. Тут знаходяться такі відомі установи, як Англійський банк, Британський національний банк, Лондонська фондова біржа і страхова компанія «Ллойд», Європейський банк реконструкції і розвитку. Серед архітектурних пам'яток Сіті — Тауер (середньовічна фортеця) і собор святого Павла.
За 3—4 км на захід від Сіті, теж на лівому березі, розташоване друге історичне ядро Лондона — Вестмінстер. Нині це урядовий центр, в якому знаходяться парламент, резиденція прем'єр-міністра, міністерства. Поруч Букінґемський палац (королівська резиденція). На вулицях, які з'єднують Сіті і Вестмінстер, зосереджені найпрестижніші магазини, ресторани, готелі, клуби та розважальні заклади, на захід та північ — величезні парки, якими пишається Лондон, численні культурні установи і фешенебельні житлові квартали.
Лондон — сучасне і красиве місто. Проте забудовувалося воно хаотично, ніколи не руйнувалось і не переплановувалось. Мережа коротких, кривих і вузьких вулиць збереглася в тому вигляді, в якому вона колись виникла. Проте Лондон не залишається незмінним. У другій половині XX ст. в ньому почали з'являтися хмарочоси. Здійснені значні транспортні проекти. Побудовано два модерних комплексних культурних центри — Барбікан і Саут Банк, кожен з яких включає цілу низку театрів, концертних залів, художніх галерей тощо.
Істотних змін зазнає останнім часом нижня за течією Темзи східна частина Лондона. Для боротьби з періодичними повенями, що їх спричиняли морські припливи, у 80-х роках річку тут перегородили бар'єром з рухомими воротами.
На місці старих доків здійснюється один з найбільших урбаністичних проектів у Європі — будівництво величезного комплексу установ, розважальних і туристичних об'єктів.
Південна Англія поза Лондоном (її північна межа — умовна лінія від Брістольської затоки до затоки Уош) відома своїми науковими лабораторіями і наукоємною промисловістю, портовою діяльністю, морськими курортами і туризмом, а також інтенсивним сільським господарством. Територія багата на історичні пам'ятки. Серед них — Стоунхендж — мегалітична споруда, Кентерберійський собор, королівський палац у Віндзорі.
Міста Південної Англії зв'язані з Лондоном і їх можна вважати його далекими передмістями. Найбільшим серед них є Брістоль у гирлі річки Северн. У минулому найважливішою його функцією була колоніальна торгівля, в тому числі і работоргівля. Зараз це великий центр авіакосмічної промисловості, де був створений англо-французький надзвуковий лайнер «Конкорд». Широковідомі Оксфорд і Кембридж, стародавні університети яких займають провідні місця в сучасній світовій науці. Саутгемптон — центр нафтопереробки та аванпорт Лондона (головний пасажирський порт, порт для контейнерів і швидкопсувних товарів).